притишено

ПРИТИ́ШЕНО. Присл. до прити́шений 2.

Благеньке рядно висіло на вірьовці й відділяло дівчину від ясного, невідомого світу. За рядном у кімнаті притишено розмовляли (Донч., III, 1956, 85);

Орест притишено підсів до гурту і намагався зрозуміти, про що точиться дискусія (Досв., Вибр., 1959, 355);

Над світом стьмареним пливе імла і дим, Підземні поїзди притишено гудуть (Бажан, Роки, 1957, 210).

Значення в інших словниках

1. притишено — прити́шено прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. притишено — Присл. до притишений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притишено — ПРИТИ́ШЕНО. Присл. до прити́шений 2. Благеньке рядно висіло на вірьовці й відділяло дівчину від ясного, невідомого світу. За рядном у кімнаті притишено розмовляли (О.  Словник української мови у 20 томах
4. притишено — ТИ́ХО, СЛА́БКО, СЛА́БО, НЕГО́ЛОСНО, НЕГУ́ЧНО, ГЛУ́ХО, ПРИГЛУ́ШЕНО, МО́ВЧКИ (без розмов, без співів); НИ́ШКОМ, НИ́ШКОМ-ТИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ-НИ́ШКОМ розм., ТИ́ШКОМ розм., ЗНИ́ШКА розм., ТИХЦЕ́М розм.  Словник синонімів української мови