Словник української мови в 11 томах

приткнутий

ПРИТКНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приткну́ти 1, 3-6;

// приткну́то, безос. присудк. сл.

Порожні шафи з розчиненими дверцятами абияк приткнуто до стін (Шовк., Інженери, 1956, 4).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. приткнутий — приткну́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. приткнутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до приткнути 1), 3-6). || приткнуто, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приткнутий — ПРИТКНУ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до приткну́ти 1, 3–6. Оббіг наш двір, заглянув у всі кутки – ніде нікого. Хата приткнута на паличку, в сараї ластівки вицвінькують, погріб зяє чорною дірою (В. Близнець); // приткну́то, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах