притлумлений
ПРИТЛУ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притлуми́ти.
Почнеться війна фанатична між недавніми спільниками… та є вона й тепер, хоч і притлумлена (Л. Укр., VIII, 1965, 247);
// У знач. прикм.
Плачуть гудки. І чуєш, як на цілому світі відповідають їм фабрики й заводи притлумленим тужливим криком: — Леніна нема… (Еллан, II, 1958, 24).
Словник української мови (СУМ-11)