Словник української мови в 11 томах

притлумлений

ПРИТЛУ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притлуми́ти.

Почнеться війна фанатична між недавніми спільниками… та є вона й тепер, хоч і притлумлена (Л. Укр., VIII, 1965, 247);

// У знач. прикм.

Плачуть гудки. І чуєш, як на цілому світі відповідають їм фабрики й заводи притлумленим тужливим криком: — Леніна нема… (Еллан, II, 1958, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. притлумлений — притлу́млений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. притлумлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до притлумити. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. притлумлений — ПРИТЛУ́МЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до притлуми́ти. Почнеться війна фанатична між недавніми спільниками... та є вона й тепер, хоч і притлумлена (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах