притрапитися
ПРИТРА́ПИТИСЯ, иться, док., безос., діал. Трапитися.
— Як же ж ви виглядаєте?.. Чи вам притрапилось яке нещастя? (Фр., IV, 1950, 171);
Що їй могло тут притрапитись? Вона перебігла думками всі можливості лиха й не найшла його (Коб., III, 1956, 500);
— Я боялася, що з вами, може, щось погане притрапилося. Я так боялася за вас, Бронку (Вільде, III, 1968, 171).
Словник української мови (СУМ-11)