Словник української мови в 11 томах

притулити

ПРИТУЛИ́ТИ див. притуля́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. притулити — притули́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. притулити — (голову) прихилити.  Словник синонімів Караванського
  3. притулити — див. притуляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. притулити — ПРИТУЛИ́ТИ див. притуля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. притулити — притуля́ти / притули́ти горба́того до стіни́, жарт. Говорити щось недоречне, нелогічне і т. ін. або робити щось не те, що треба. (Маруся:) Ти вже почнеш чорт батька зна що вигадувать та притулять горбатого до стіни! (М. Кропивницький).  Фразеологічний словник української мови
  6. притулити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  7. притулити — Притулити, -ся см. притуляти, -ся.  Словник української мови Грінченка