притінок

ПРИ́ТІНОК, нка, ч.

1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок.

*Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Перв., Невигадане життя, 1958, 147).

2. Те, чим прикривають що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла для створення тіні.

Зразу після садіння рослини поливають, і коли дуже суха сонячна погода, зразу притіняють папером або спеціальними притінками (Озелен. колг. села, 1955, 194).

Значення в інших словниках

1. притінок — при́тінок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. притінок — -нка, ч. 1》 Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. 2》 Те, чим прикривають що-небудь від променів сонця або іншого джерела світла для створення тіні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притінок — ПРИ́ТІНОК, нка, ч. 1. Місце, прикрите від променів сонця або іншого джерела світла; затінок. * Образно. Вуса їжачаться, як у старого кота, і навіть в притінку, що заліг серед сивини неголеного підборіддя, ховається усмішка (Л. Первомайський).  Словник української мови у 20 томах
4. притінок — ТІНЬ (тінисте, затінене місце), ЗА́ТІНОК, ПРИ́ТІНОК, ЗАТІ́ННЯ розм., ТІ́НЯВА розм., ТІННИ́К розм.; ХОЛОДО́К (місце, закрите від променів сонця); ПІВТІ́НЬ (слабка). Передихнувши в тіні, Сахно знову побігла (Ю.  Словник синонімів української мови