приховування

ПРИХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прихо́вувати.

— За приховування втікачів належить розстріл, — шипить староста (Ю. Янов., І, 1954, 185);

Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей, ніякого приховування своїх хиб, помилок… (Вишня, І, 1956, 367).

Значення в інших словниках

1. приховування — прихо́вування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. приховування — -я, с. Дія за знач. приховувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приховування — ПРИХО́ВУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прихо́вувати. – За приховування втікачів належить розстріл, – шипить староста (Ю. Яновський); Що впадало в око на цьому засіданні? По-перше. Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей, ніякого приховування своїх хиб, помилок... (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
4. приховування — ПЕРЕХО́ВУВАННЯ (ховання кого-небудь від переслідування; зберігання протягом короткого часу краденого майна, контрабанди тощо), ПЕРЕХО́ВИ розм., ПЕРЕХО́В розм., ПЕРЕХО́ВОК діал.; ПЕРЕДЕ́РЖУВАННЯ заст. (речей); ПРИХО́ВУВАННЯ, УКРИВА́ННЯ (людини).  Словник синонімів української мови