причаєно
ПРИЧА́ЄНО. Присл. до прича́єний 2, 3.
Причаєно і тихо ступала Соломія в сіни (Кучер, Трудна любов, 1960, 138);
Вони, завтрашні випускники, занишкнуть, причаєно й схвильовано слухаючи це знайоме дзеленчання, що стільки років кликало їх у клас (Гончар, Тронка, 1963, 134).
Словник української мови (СУМ-11)