пришановувати
ПРИШАНО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Пригощати.
— Горенько тяжке! Чим же тебе й пришанувати? Хіба яєчню спекти? (Л. Янов., І, 1959, 144);
— То кого ж маєш медом пришанувати? — Михайлика (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 55).
Словник української мови (СУМ-11)