пришвартовувати

ПРИШВАРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.).

На березі снували невиразні тіні, але жодна з них не наближалась до корабля. Капітан Пабло з Сільвестром пришвартовували «Голіаф» (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 95);

Кость пришвартував човна, вискочив нагору (Ю. Янов., II, 1954, 92);

// до чого, куди. Прив’язувати, прикріплювати (корабель, човен і т. ін.) до пристані, причалу і т. ін.

Міноносець підтягли до берега і міцно пришвартували до товстих кнехтів (Собко, Шлях.., 1948, 6);

[Костя Квач:] Наша Дніпровська флотилія стільки річок пройшла.. Щодня у новий порт пришвартовували (Мокр., П’єси, 1959, 204);

// розм. Прикріплювати що-небудь до чогось.

Поклав [Заброда] на обидва борти гвинтівку, до неї прив’язав плащ-палатку і міцно прикрутив її до корми. — Лягай, інженере, відпачивай. Тільки пришвартуй її міцніше, щоб не одірвалася (Кучер, Голод, 1961, 238).

Значення в інших словниках

1. пришвартовувати — пришварто́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пришвартовувати — -ую, -уєш, недок., пришвартувати, -ую, -уєш, док., перех. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). || до чого, куди. Прив'язувати, прикріплювати (корабель, човен і т. ін.) до пристані, причалу і т. ін. || розм. Прикріплювати що-небудь до чогось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пришвартовувати — ПРИШВАРТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИШВАРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Прикріплювати швартовом (корабель, човен і т. ін.). На березі снували невиразні тіні, але жодна з них не наближалась до корабля.  Словник української мови у 20 томах
4. пришвартовувати — ПРИЧА́ЛЮВАТИ (прикріплювати, прив'язувати до чогось човен, корабель і т. ін.), ПРИШВАРТО́ВУВАТИ, ЧА́ЛИТИ, ШВАРТУВА́ТИ. — Док.: прича́лити, пришвартува́ти. На голос пісні до них добувається з берега ще один.. Причалив човна, вичалапкує на берег (О.  Словник синонімів української мови