Словник української мови в 11 томах

пришелепуватий

ПРИШЕЛЕ́ПУВАТИЙ, а, е, фам. Нетямущий, безтолковий.

— Йди геть ік твоєму дурному батькові, що пустив на світ таку пришелепувату дочку! (Гр., II, 1963, 263);

— Слухайте, може, я пришелепуватий, але я вас ще не зрозумів (Смолич, V, 1959, 224).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пришелепуватий — пришеле́пуватий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. пришелепуватий — Нетямущий, недоумкуватий, ПРИДУРКУВАТИЙ; шелепуватий.  Словник синонімів Караванського
  3. пришелепуватий — див. дурний  Словник синонімів Вусика
  4. пришелепуватий — -а, -е, фам. Нетямущий, безтолковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пришелепуватий — ПРИШЕЛЕ́ПУВАТИЙ, а, е, вульг. Нетямущий, нерозумний. – Йди геть ік твоєму дурному батькові, що пустив на світ таку пришелепувату дочку! (Б. Грінченко); – Слухайте, може, я пришелепуватий, але я вас ще не зрозумів (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
  6. пришелепуватий — ДУРНИ́Й (розумово обмежений), НЕРОЗУ́МНИЙ, ВІДСТА́ЛИЙ, НЕДОТЕ́ПНИЙ, ТУПИ́Й, ТУПОУ́МНИЙ, ДУРНОГОЛО́ВИЙ розм., ПУСТОГОЛО́ВИЙ розм., ТВЕРДОГОЛО́ВИЙ розм., ТУПОГОЛО́ВИЙ розм., ДУБОГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗГОЛО́ВИЙ розм., БЕЗМО́ЗКИЙ розм., ДУРНОЛО́БИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  7. пришелепуватий — Пришеле́пуватий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)