пришелепуватий
ПРИШЕЛЕ́ПУВАТИЙ, а, е, фам. Нетямущий, безтолковий.
— Йди геть ік твоєму дурному батькові, що пустив на світ таку пришелепувату дочку! (Гр., II, 1963, 263);
— Слухайте, може, я пришелепуватий, але я вас ще не зрозумів (Смолич, V, 1959, 224).
Словник української мови (СУМ-11)