пришерхлий
ПРИШЕ́РХЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до прише́рхнути.
Запалало багаття,.. відбиваючись у пришерхлій від заморозку калюжі (Коз., Сальвія, 1959, 207).
2. у знач. прикм. Шершавий.
Із пришерхлої землі витикалася мідна копійка (Панч, На калин. мості, 1965, 14);
Іхні [опеньків] ноженята були окутані мохом, на пришерхлих голівках відпочивала роса (Стельмах, Правда.., 1961, 463).
Словник української мови (СУМ-11)