пришкандибати

ПРИШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прийти шкандибаючи, кульгаючи; прийти через силу.

— Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти (Сл. Гр.);

— Може, і я підведусь якось та, хоч на костурі, пришкандибаю… (Мик., II, 1957, 313).

Значення в інших словниках

1. пришкандибати — пришкандиба́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пришкандибати — -аю, -аєш, док., розм. Прийти шкандибаючи, кульгаючи; прийти через силу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пришкандибати — ПРИШКАНДИБА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Прийти шкандибаючи, кульгаючи; прийти через силу. – Насилу оце пришкандибав до вас, – слизько дуже йти (Сл. Б. Грінченка); – Може, і я підведусь якось та, хоч на костурі, пришкандибаю... (І. Микитенко).  Словник української мови у 20 томах
4. пришкандибати — I. ПРИБУ́ТИ (прийти, приїхати тощо кудись, до когось, з якоїсь нагоди, для виконання чогось і т. ін.), ДОБРА́ТИСЯ (ДІБРА́ТИСЯ рідко), ПРИВІ́ЯТИСЯ розм., ПРИМАНДРУВА́ТИ розм., ПРИЧИМЧИКУВА́ТИ розм., ПРИБИ́ТИСЯ розм., ПРИТАСКА́ТИСЯ розм., ПРИЧВАЛА́ТИ фам.  Словник синонімів української мови
5. пришкандибати — Пришкандиба́ти, -ба́ю, -єш гл. Прійти, хромая. Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти. Харьк.  Словник української мови Грінченка