пришпилений
ПРИШПИ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пришпили́ти.
Чорна густа коса обкручувала голову.. і була пришпилена великими шпильками (Н.-Лев., І, 1956, 382);
На столі рівними стовпцями лежать книги, учнівські зошити, далі біліє пришпилений лист паперу — недокінчений план села (Стельмах, Хліб.., 1959, 361);
// пришпи́лено, безос. присудк. сл.
На столі дошка, а до неї пришпилено папір (Донч., V, 1957, 35).
Словник української мови (СУМ-11)