прищурювати

ПРИЩУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЩУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. Те саме, що мру́жити.

Прищурює Данко очі від сліпучої білизни снігу та сонця (Вільде, Повнол. діти, 1960, 179);

Яків прищурив очі і роздивлявсь незнайомого (Мирний, І, 1954, 294);

— Ага, зрозумів! — сказав Саранчук, іронічно прищуривши око. — ..Де вже нам, мужикам, з міськими робітниками рівнятися (Головко, II, 1959, 449).

Значення в інших словниках

1. прищурювати — прищу́рювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прищурювати — -юю, -юєш, недок., прищурити, -рю, -риш, док., перех. Те саме, що мружити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прищурювати — див. щурити  Словник чужослів Павло Штепа
4. прищурювати — ПРИЩУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРИЩУ́РИТИ, рю, риш, док., що. Те саме, що мру́жити. Прищурює Данко очі від сліпучої білизни снігу та сонця (Ірина Вільде); Яків прищурив очі і роздивлявсь незнайомого (Панас Мирний); – Ага, зрозумів!...  Словник української мови у 20 томах
5. прищурювати — МРУ́ЖИТИ (прикривати очі повіками), ЖМУ́РИТИ, ЗАЖМУ́РЮВАТИ, ЗАМРУ́ЖУВАТИ, ЗМРУ́ЖУВАТИ, ЩУ́ЛИТИ, ЩУ́РИТИ, ЗІЩУ́ЛЮВАТИ (ЗЩУ́ЛЮВАТИ), СКУ́ЛИТИ розм.; ПРИМРУ́ЖУВАТИ, ПРИЖМУ́РЮВАТИ, ПРИЩУ́ЛЮВАТИ, ПРИЩУ́РЮВАТИ, СКА́ЛИТИ розм., ЗАСКА́ЛЮВАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. прищурювати — Прищу́рювати, -рюю, -рюєш; прищу́рити, -рю, -риш; прищу́р, -щу́рте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. прищурювати — Прищурювати, -рюю, -єш сов. в. прищурити, -рю, -риш, гл. = прищулювати, прищулити 1. Кінь прищурив уха. Рудч. Ск. І. 99.  Словник української мови Грінченка