пробазікатися
ПРОБАЗІ́КАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що проговори́тися 1.
Ідучи, Ілько ще просив товариша, щоб той ні про що його не розпитував, але тут же й сам пробазікався у розмові (Козл., Ю. Крук, 1957, 351).
Словник української мови (СУМ-11)