проблемний

ПРОБЛЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до пробле́ма.

Курс теорії літератури значною мірою має проблемний характер. Це пояснюється тим, що в сучасному радянському і світовому марксистському літературознавстві — при всіх його великих досягненнях — є ще чимало дискусійних нерозв’язаних питань (Рад. літ-во, 6, 1971, 50);

// Присвячений дослідженню, вирішенню якої-небудь проблеми.

Такі драми [Лесі Українки], як «Адвокат Мартіан» і «Кам’яний господар», — це все твори великої філософської глибини, гостро проблемні (Рильський, IX, 1962, 41);

Він [А. В. Луначарський].. був і талановитим теоретиком, регулярно виступав.. з рецензіями, проблемними статтями (Мист., 1, 1966, 6);

// Який займається дослідженням, вирішенням тих чи інших проблем (звичайно науково-технічних).

Проблемна лабораторія.

Значення в інших словниках

1. проблемний — пробле́мний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. проблемний — -а, -е. Прикм. до проблема. || Присвячений дослідженню, вирішенню якої-небудь проблеми. || Який займається дослідженням, вирішенням тих чи інших проблем (звичайно науково-технічних). Проблемна лабораторія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. проблемний — ПРОБЛЕ́МНИЙ, а, е. Прикм. до пробле́ма. Проблемний характер багатьох статей часопису спонукає до справжньої наукової дискусії (із журн.); // Присвячений дослідженню, розв'язанню якої-небудь проблеми.  Словник української мови у 20 томах