пробриніти

ПРОБРИНІ́ТИ, ни́ть, док.

1. Бриніти (у 1 знач.) якийсь час.

2. перен. Стати помітним, відчутним (про нові інтонації у голосі, тоні і т. ін.).

Вона почула, як у церемонному голосі Каргата пробриніла нотка, що її він зумів би приховати від будь-кого іншого (Шовк., Інженери, 1956, 120).

Значення в інших словниках

1. пробриніти — пробрині́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пробриніти — -нить, док. 1》 Бриніти (у 1 знач.) якийсь час. 2》 перен. Стати помітним, відчутним (про нові інтонації в голосі, тоні і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробриніти — ПРОБРИНІ́ТИ, ни́ть, док. 1. Бриніти (у 1 знач.) якийсь час. 2. перен. Стати помітним, відчутним (про нові інтонації в голосі, тоні і т. ін.). Вона почула, як у церемонному голосі Каргата пробриніла нотка, що її він зумів би приховати від будь-кого іншого (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах