пробродити
ПРОБРОДИ́ТИ¹, броджу́, бро́диш, док. Бродити ( див. броди́ти¹ 1) якийсь час.
Пробродити по вулицях всю ніч.
ПРОБРОДИ́ТИ², бро́дить, док. Бродити ( див. броди́ти²) якийсь час.
Пиво пробродило в бочці добу.
Словник української мови (СУМ-11)