Словник української мови в 11 томах

пробірувати

ПРОБІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., спец.

1. Визначати кількість вагомих частин певного металу (перев. благородного) у сплавах, виробах із нього і т. ін.

2. Ставити пробу на золоті, сріблі, платині, а також на зливках, виробах з цих металів і т. ін.

Пробірувати срібні ложки.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пробірувати — пробі́рувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пробірувати — -ую, -уєш, недок., перех., спец. 1》 Визначати кількість вагомих частин певного металу (перев. благородного) у сплавах, виробах із нього і т. ін. 2》 Ставити пробу на золоті, сріблі, платині, а також на зливках, виробах з цих металів і т. ін. Пробірувати срібні ложки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробірувати — ПРОБІ́РУВАТИ, ую, уєш, недок., що, спец. 1. Визначати кількість вагомих частин певного металу (перев. благородного) у сплавах, виробах із нього і т. ін. 2. Ставити пробу на золоті, сріблі, платині, а також на зливках, виробах з цих металів і т. ін. Пробірувати срібні ложки.  Словник української мови у 20 томах