провалити

ПРОВАЛИ́ТИ¹ див. прова́лювати.

ПРОВАЛИ́ТИ², валю́, ва́лиш, док., заст., розм. Валом пройти мимо кого-небудь.

Юрба провалила тим часом мимо Петра (П. Куліш, Вибр., 1969, 141);

Уся купа бігцем, мов стадо волів, провалила поуз нього (Фр., VII, 1951, 350).

Значення в інших словниках

1. провалити — провали́ти 1 дієслово доконаного виду зробити заглибини; зірвати провали́ти 2 дієслово доконаного виду валом пройти — про натовп тощо розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. провалити — див. провалювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провалити — ПРОВАЛИ́ТИ¹ див. прова́лювати. ПРОВАЛИ́ТИ², валю́, ва́лиш, док., заст., розм. Валом пройти мимо кого-небудь. Юрба провалила тим часом мимо Петра (П. Куліш); Уся купа бігцем, мов стадо волів, провалила поуз нього (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
4. провалити — ЗАБАЛОТУВА́ТИ (не обрати при балотуванні, голосуванні), ПРОВАЛИ́ТИ розм. Забалотувати кандидатуру на виборах; Гнида лише оком обвів збори і вже знав, що провалять, бо ж народу з його табору було тільки купка. Тому й зняв свою кандидатуру (А. Головко).  Словник синонімів української мови
5. провалити — Провалити, -ся см. провалювати, -ся.  Словник української мови Грінченка