Словник української мови в 11 томах

провонятися

ПРОВОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм. Насититися, наповнитися неприємним запахом; стати смердючим.

Приїжджає було й щоліта додому Оленка. Сумне тільки життя їй було дома. Їство: борщ, хоч видивись, картопелька, цибуля, часник, що аж хата провонялася тим (Тесл., З книги життя, 1949, 105).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. провонятися — ПРОВОНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., розм., рідко. Насититися, наповнитися неприємним запахом; стати смердючим. Приїжджає було й щоліта додому Оленка. Сумне тільки життя їй було дома. Їство: борщ, хоч видивись, картопелька, цибуля, часник, що аж хата провонялася тим (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах