провчитися

ПРОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся і ПРОУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. Учитися якийсь час.

Свій перший обхідний маршрут я почала.. з класу, де ми провчилися останній рік (Гур., Осок. друзі, 1946, 44);

Ось її школа ім. Коцюбинського. Тут провчилася [Галина] всі десять років і як сумно було покидати її, розлучатись з товаришами (Коп., Земля.., 1957, 59);

Улас.. був зарахований на історичний факультет. Провчився два курси, а на третьому змушений був припинити навчання (Тют., Вир, 1964, 63).

Значення в інших словниках

1. провчитися — провчи́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. провчитися — [проўчитиес'а] проуўчус'а, -чис':а, -чиц':а, -чиемос'а, -чиетес'а, -чац':а; нак. -чис'а, проуўч'іц':а  Орфоепічний словник української мови
3. провчитися — -чуся, -чишся, і проучитися, -учуся, -учишся, док. Учитися якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. провчитися — ПРОВЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся і ПРОУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док. Учитися якийсь час. Свій перший обхідний маршрут я почала .. з класу, де ми провчилися останній рік (О. Гуреїв); Ось її школа ім. Коцюбинського.  Словник української мови у 20 томах