провізоричний
ПРОВІЗОРИ́ЧНИЙ, а, е, книжн., зах. Провізорний.
Пан Станіслав Кшівокольський.. величав себе «ловчим курським». То був його ніби офіційний титул, але, як і більшість титулів провінціальної шляхти, цілком провізоричний (Хотк., Довбуш, 1965, 36).
Провізори́чний учи́тель — учитель-практикант; учитель, який проходить стажування.
Цього ж [1901] року в Чернівецькому університеті він [О. Маковей] склав докторський іспит і через рік одержав посаду провізоричного учителя в учительській семінарії в Чернівцях (Жовт., 2, 1956, 82).
Словник української мови (СУМ-11)