провітрювання
ПРОВІ́ТРЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. прові́трювати.
Нижні льотки [у вуликах] прорізують в обох паралельних стінках, один навпроти другого, для кращого провітрювання (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 51);
Захар запропонував зробити тягалку, щоб прискорити доставку розв’язаних на провітрювання після дощу снопів до молотарки (Ле, Право.., 1957, 19).
Словник української мови (СУМ-11)