провіювання
ПРОВІ́ЮВАННЯ, я, с., с. г. Дія за знач. прові́ювати.
У відмитому вручну насінні залишається багато щуплого насіння, яке доводиться після просушування видаляти ситами і провіюванням (Колг. Укр., 6, 1961, 30).
Словник української мови (СУМ-11)