провіюватися
ПРОВІ́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРОВІ́ЯТИСЯ, і́юся, і́єшся, док.
1. Подувом рухомого повітря очищатися від полови й сміття (про зерно).
2. перев. док., розм. Перебуваючи на свіжому повітрі, провітритися.
[Пастух:] Оце сьогодні випущу все бидло, нехай провіється (Л. Укр., II, 1951, 200);
// перен., зневажл. Віятися (у 2 знач.) якийсь, час.
— Отак цілий вік провіється [Власов] — бликнувши у сторону, подумав він (Мирний, IV, 1955, 135).
3. тільки недок. Пас. до прові́ювати.
Словник української мови (СУМ-11)