прогніваний

ПРОГНІ́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до прогні́вати.

Музо, повідай мені, чим саме прогнівана тяжко Чи то покривджена чим..! (Зеров, Вибр., 1966, 221).

Значення в інших словниках

1. прогніваний — прогні́ваний дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. прогніваний — [проугн’іванией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
3. прогніваний — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогнівати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прогніваний — ПРОГНІ́ВАНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до прогні́вати. Музо, повідай мені, чим саме прогнівана тяжко Чи то покривджена чим..! (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах