проголодатися
ПРОГОЛОДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і діал. ПРОГОЛОДНІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. Відчути голод, захотіти їсти; зголодніти.
Старець трошки проголодавсь (Стор., І, 1957, 34);
— Беріть, коли дають, — настоювала Ольга Павлівна.. — Проголодаєтесь добре, поки туди й назад (Кучер, Трудна любов, 1960, 225);
Отець і син сіли обідати: троха запізнили [запізнилися] і проголоднілися (Фр., VIII, 1952, 157).
Словник української мови (СУМ-11)