прогресуючий

ПРОГРЕСУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до прогресува́ти.

Багато моряків-чорноморців, маючи високу кваліфікацію і досвід, працюють на суднах прогресуючого кубинського флоту (Рад. Укр., 28.XII 1973, 3);

Ідейне виродження мистецтва імперіалістичної буржуазії, деструкція його форми є безпосереднім наслідком і виразом прогресуючого загнивання культури капіталізму (Ком. Укр., 5, 1960, 64);

Аркадій настільки очуняв від першого удару (лікар заявив йому по секрету від дружини і дітей, що при його прогресуючому склерозі ще один такий випадок — і станеться катастрофа!), що повірив у своє банкротство (Вільде, Сестри.., 1958, 55).

Значення в інших словниках

1. прогресуючий — прогресу́ючий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. прогресуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до прогресувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прогресуючий — ПРОГРЕСУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який прогресує. Аркадій настільки очуняв від першого удару (лікар заявив йому по секрету від дружини і дітей, що при його прогресуючому склерозі ще один такий випадок – станеться катастрофа!), що повірив у своє банкротство (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах