продеренчати
ПРОДЕРЕНЧА́ТИ, чи́ть, док.
1. Видати уривчасті дрижачі звуки.
Він.. продеренчав розбитим горшком (Козл., Весн. шум, 1952, 88);
В місто прилетів невеликий учбовий дирижабль.. Коли над містом продеренчав його мотор, сотні ентузіастів повітроплавства і авіації помчали на аеродром (Трубл., II, 1950, 78).
2. Деренчати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)