продискувати

ПРОДИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, перех. Док. до дискува́ти.

Після збирання врожаю зеленої маси в першій декаді серпня поле зорали болотним плугом і продискували в один слід (Хлібороб Укр., 11, 1966, 5).

Значення в інших словниках

1. продискувати — продискува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продискувати — -ую, -уєш, перех. Док. до дискувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продискувати — ПРОДИСКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що. Док. до дискува́ти. Після збирання врожаю зеленої маси в першій декаді серпня поле зорали болотним плугом і продискували в один слід (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах