продихати

ПРОДИ́ХАТИ, проди́хаю, проди́хаєш і проди́шу, проди́шеш, док. Проіснувати якийсь час; прожити.

— Моя стара, бідна, догорає.. Хто знає, чи ще тиждень продихає (Фр., І, 1955, 135).

ПРОДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що продува́ти.

[Микита:] Чи бач, а тут у холодочку не так пече, і вітерець продихає (Сам., II, 1958, 162);

Вітерець устиг обтрусити росу з віт, приємно продихав крізь дерева (Ле, Мої листи, 1945, 120);

Понапинали [діти] сорочки на коліна, продихають на шибках ясні кружечки (Вас., II, 1959, 144).

Значення в інших словниках

1. продихати — проди́хати дієслово недоконаного виду продиха́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. продихати — I продих`ати-аю, -аєш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що продувати. II прод`ихатипродихаю, продихаєш і продишу, продишеш, док. Проіснувати якийсь час; прожити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продихати — ПРОДИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод., розм. Те саме, що продува́ти. [Микита:] Чи бач, а тут у холодочку не так пече, і вітерець продихає (В.  Словник української мови у 20 томах
4. продихати — ВІ́ЯТИ (про повітря — рухатися), ПОВІВА́ТИ, ДУ́ТИ, ПОДУВА́ТИ, ПОДИХА́ТИ, ПОДИ́ХУВАТИ, ДИ́ХАТИ, ПРОВІВА́ТИ, ПРОВІ́ЮВАТИ, ПРОДУВА́ТИ, ПРОДИМА́ТИ, ДМУ́ХАТИ, ЗАВІВА́ТИ, ЗАДУВА́ТИ, ЗАДИМА́ТИ, ТЯГТИ́, ТЯГНУ́ТИ, ПОТЯГА́ТИ (ПОТЯ́ГУВАТИ), ВІ́ЯТИСЯ рідше...  Словник синонімів української мови