продихнути

ПРОДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., неперех. Зробити вільно вдих або видих; глибоко зітхнути.

Він спробував продихнути, але знову похлинувся і зайшовся глибоким кашлем (Голов., Тополя.., 1965, 301).

◊ Не [мо́жна] продихну́ти; Не продихне́ш — нема чим дихати (внаслідок духоти, неприємного запаху або забруднення повітря).

Від цигаркового диму не продихнути в тісному коридорі (Гончар, Людина.., 1960, 25);

В коморах у нього [Бережана] та в пивницях, та у стодолах під бляхою стільки усього є, аж гниє — до Вижниці од смороду продихнути не можна!.. (Мур., Бук. повість, 1959, 118);

Обірвалася гиря, прошуміла повз плече, підняла куряву — не продихнеш (Вол., Наддн. висоти, 1953, 19).

Значення в інших словниках

1. продихнути — продихну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. продихнути — -ну, -неш, док., неперех. Зробити вільно вдих або видих; глибоко зітхнути. Не [можна] продихнути; Не продихнеш — нема чим дихати (внаслідок духоти, неприємного запаху або забруднення повітря).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продихнути — ПРОДИХНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Зробити вільно вдих або видих; глибоко зітхнути. Він спробував продихнути, але знову похлинувся і зайшовся глибоким кашлем (С. Голованівський). ◇ (1) Не продихну́ти, перев. зі сл. робо́та. – дуже багато.  Словник української мови у 20 томах
4. продихнути — не продихну́ти, перев. зі сл. робо́та. Дуже багато. Степці тепер роботи було — не продихнеш. Прала бинти, чергувала ночами (Ю. Бедзик).  Фразеологічний словник української мови