продріматися
ПРОДРІМА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм., рідко. Трохи подрімати.
— Дитина не давала мені спати цілу ніч; тепер хотіла я продріматися, та діти так пустують, що не можна ока замружити (Кобр., Вибр., 1954, 147).
Словник української мови (СУМ-11)