продуманий

ПРОДУ́МАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до проду́мати.

Комуністичне виховання в процесі викладання історії вимагає від учителя чітко продуманої систематичної роботи (Укр. іст. ж., 1, 1960, 91);

Степан Васильович заздалегідь продуманим ударом з усієї сили б’є філера в перенісся (Стельмах, І, 1962, 590);

// проду́мано, безос. присудк. сл.

Тут все продумано до точки. Не полетять слова на вітер (Шпорта, Запоріжці, 1952, 89).

2. у знач, прикм. Який є результатом усебічного, грунтовного обдумування чого-небудь.

Інтернаціональне виховання студентства вимагає цілеспрямованої, планомірної роботи, продуманої й ефективної системи, максимального використання можливостей навчального процесу (Ком. Укр., 5, 1973, 50);

// у знач. ім. проду́мане, ного, с. Те, що є результатом усебічного, грунтовного обдумування чого-небудь.

Потреба в дискусіях безсумнівна: ..із суперечок в оцінці уже продуманого і такого, що заявило про себе в науці з важливими фактами і думками про них, народжується і міцніє істина (Мовозн., XIII, 1955, 11).

Значення в інших словниках

1. продуманий — проду́маний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. продуманий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до продумати. || продумано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який є результатом усебічного, ґрунтовного обдумування чого-небудь. || у знач. ім. продумане, -ного, с. Те, що є результатом усебічного, ґрунтовного обдумування чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. продуманий — ПРОДУ́МАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до проду́мати. Степан Васильович заздалегідь продуманим ударом з усієї сили б'є філера в перенісся (М. Стельмах); // проду́мано, безос. пред. Тут все продумано до точки. Не полетять слова на вітер (Я. Шпорта). 2. у знач.  Словник української мови у 20 томах
4. продуманий — Проду́маний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)