проділка
ПРО́ДІЛКА, и, ж., розм. Лінія, заглибина, виїмка, що розділяє яку-небудь поверхню.
— Скільки їх [сліз] твоя мати проллє? — Так то мати, — поглибшала навскісна проділка між бровами. — А люди — менше (Стельмах, І, 1962, 439).
Словник української мови (СУМ-11)