проекція

ПРОЕ́КЦІЯ, ї, ж.

1. мат. Зображення просторової фігури на площині.

Щоб побудувати графічні зображення, за допомогою яких передають на папері форму предметів, їх розміри та взаємне розміщення в просторі один відносно одного, користуються методом проекцій (Кресл., 1956, 56);

*Образно. «Мойсей» Франка і ..«Адвокат Мартіан» Лесі Українки багато в чому є гострою проекцією давніх і прадавніх мотивів у сучасність (Рильський, Веч. розмови, 1964, 78).

2. спец. Збільшене зображення нерухомих об’єктів (рисунків, креслень, кінокадрів і т. ін.) на екрані за допомогою оптичних приладів.

При проекції на екран.. кожна фаза руху на мить зупиняється у кадровому вікні кінопроектора (Знання.., 1, 1966, 13).

Значення в інших словниках

1. проекція — прое́кція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. проекція — [проекц'ійа] -йі, ор. -йеійу  Орфоепічний словник української мови
3. проекція — -ї, ж. 1》 мат. Зображення просторової фігури на площині. 2》 спец. Збільшене зображення нерухомих об'єктів (рисунків, креслень, кінокадрів і т. ін.) на екрані за допомогою оптичних приладів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. проекція — ПРОЕ́КЦІЯ, ї, ж. 1. мат. Зображення просторової фігури на площині. Щоб побудувати графічні зображення, за допомогою яких передають на папері форму предметів, їх розміри та взаємне розміщення в просторі один відносно одного...  Словник української мови у 20 томах
5. проекція — прое́кція (від лат. projectio – викидання) 1. Зображення предмета на певній поверхні; паралельна П. точки на дану лінію (поверхню) – точка перетину цієї лінії (поверхні) з прямою, що проходить через точку й паралельна обраному напрямові проектування...  Словник іншомовних слів Мельничука
6. проекція — Психічне явище, яке полягає в проекції власних психічних станів (почуттів, прагнень. очікувань) на зовнішній світ; згідно з психоаналізом один із захисних механізмів особистості, який полягає в приписуванні ін. власних заборонених думок, почуттів, мотивів, вчинків.  Універсальний словник-енциклопедія