прожекторний
ПРОЖЕ́КТОРНИЙ, а, е. Прикм. до проже́ктор 1.
Чим більше в одиниці об’єму повітря вздовж траси прожекторного променя міститься частинок, що розсіюють світло, тим чіткіше видно прожекторне проміння (Наука.., 7, 1957, 8);
Яскраві пасма світла з височенних прожекторних щогл лягли на колії (Рад. Укр., 4.VIII 1951, 2);
// Здійснюваний за допомогою прожекторів.
Щоб краще освітлювались на площах і вулицях столиці портрети, панно, запроваджується прожекторне підсвічування (Веч. Київ, 3.ХІ 1967, 3);
// Оснащений прожекторами (про військові підрозділи).
Тяжкий шлях по дорогах війни судилося пройти Катерині. Під Воронежем була коректувальницею у прожекторних частинах (Веч. Київ, 17.III 1969, 2).
Словник української мови (СУМ-11)