Словник української мови в 11 томах

прожовть

ПРО́ЖОВТЬ, і, ж. Домішок жовтизни в чому-небудь; жовтуватий відтінок у забарвленні.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прожовть — про́жовть іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. прожовть — -і, ж. Домішок жовтизни в чому-небудь; жовтуватий відтінок у забарвленні.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прожовть — ПРО́ЖОВТЬ, і, ж. Домішок жовтизни в чому-небудь; жовтуватий відтінок у забарвленні.  Словник української мови у 20 томах