пройдоха
ПРОЙДО́ХА, и, ч. і ж., розм., рідко. Те саме, що пройди́світ і пройди́світка.
Це і в людей часом трапляється потроху, Коли малий шахрай Наслідує великого пройдоху (Воскр., Цілком.., 1947, 105);
[Виборний:] Забудь Петра-ланця, Пройдоху-поганця, Покорися! (Котл., II, 1953, 22).
Словник української мови (СУМ-11)