Словник української мови в 11 томах

прокладений

ПРОКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокла́сти.

В дворі, по прокладених дошках, проїжджали тачки з рибою (Дмит., Наречена, 1959, 27);

Чи бачиш з-за синіх туманів, Де плавні дніпровські лежать, Розмірене дихання кранів, Узгір’ям прокладену гать? (Бажан, Роки, 1957, 264);

Доріжка була тільки що прокладена попід горбами до нового млина (Н.-Лев., IV, 1956, 96);

Незабаром натрапили на слід ведмедя.. Шлях, прокладений ним, був надзвичайно рівний (Трубл., І, 1955, 170);

Сріблястий шлях, прокладений місяцем, простягся морем до самого берега (Ткач, Жди.., 1959, 24);

Морський шлях з Європи до Єнісею був прокладений (Видатні вітч. географи.., 1954, 98);

Радянські письменники йшли і йдуть шляхом, прокладеним великим родоначальником соціалістичної літератури [О. М. Горьким] (Ком. Укр., 3, 1968, 85);

// прокла́дено, безос. присудк. сл.

З гори, де мала розпочатись рубка лісу, на височенних козлах було прокладено берегом вниз довгий з товстого бруса лоток (Кол., Терен.., 1959, 300);

На пасовиська Мангишлаку прокладено перші кілометри водогону (Літ. Укр., 5.VII 1974, 2);

Радянськими міжпланетними станціями.. прокладено першу міжпланетну трасу в бік Венери (Наука.., 5, 1963, 19);

Арктика стала звичайною, буденною. Прокладено найкоротший морський шлях з європейської частини в північно-східні райони Радянського Союзу (Рад. Укр., 28.III 1962, 1);

Стовповий шлях до соціалізму прокладено. Ним ідуть уже численні народи (Програма КПРС, 1961, 16).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прокладений — прокла́дений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прокладений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокласти. || прокладено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокладений — ПРОКЛА́ДЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокла́сти. В дворі, по прокладених дошках, проїжджали тачки з рибою (Л. Дмитерко); Чи бачиш з-за синіх туманів, Де плавні дніпровські лежать, Розмірене дихання кранів, Узгір'ям прокладену гать? (М.  Словник української мови у 20 томах