прокламувати

ПРОКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Повідомляти про щось, звертаючись до кого-небудь з викладом якихось положень, думок тощо.

Леметр прокламує повне банкротство критики — звісно, такої, як він сам розуміє її (Фр., XVI, 1955, 254);

Тільки що яку падлюку Прокламує [цариця] за найбільшу, Соломон одпише зараз: «Любко, я ще більшу знаю!» (Л. Укр., IV, 1954, 192).

Значення в інших словниках

1. прокламувати — прокламува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокламувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Повідомляти про щось, звертаючись до кого-небудь з викладом якихось положень, думок тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокламувати — ПРОКЛАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що. Повідомляти про щось, звертаючись до кого-небудь з викладом якихось положень, думок тощо. Леметр прокламує повне банкротство критики – звісно, такої, як він сам розуміє її (І.  Словник української мови у 20 томах
4. прокламувати — ПРОГОЛО́ШУВАТИ (офіційно сповіщати про початок, настання, створення чогось; обрання, призначення когось на відповідальний пост тощо), ДЕКЛАРУВА́ТИ, ПРОКЛАМУВА́ТИ, ГЛАСИ́ТИ заст. — Док.: проголоси́ти, декларува́ти, прокламува́ти.  Словник синонімів української мови