Словник української мови в 11 томах

прокований

ПРОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокува́ти¹.

Різальний інструмент, виготовлений з добре прокованої сталі, має більшу стійкість, ніж різальний інструмент, виготовлений з гарячекатаної сталі (Технол. різального інстр., 1959, 82);

Прокована крича [криця] захолонула, і її вкинули до горна і знову почали підігрівати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 452);

*Образно. Ти [українська мова] у мені із кореня — Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована (Бичко, Простота, 1963, 39).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прокований — проко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. прокований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прокувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокований — ПРОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прокува́ти¹. Різальний інструмент, виготовлений з добре прокованої сталі, має більшу стійкість, ніж різальний інструмент, виготовлений з гарячекатаної сталі (з навч. літ.  Словник української мови у 20 томах