прокований
ПРОКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прокува́ти¹.
Різальний інструмент, виготовлений з добре прокованої сталі, має більшу стійкість, ніж різальний інструмент, виготовлений з гарячекатаної сталі (Технол. різального інстр., 1959, 82);
Прокована крича [криця] захолонула, і її вкинули до горна і знову почали підігрівати (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 452);
*Образно. Ти [українська мова] у мені із кореня — Полем мені наговорена, Дзвоном коси прокована, В чистій воді смакована (Бичко, Простота, 1963, 39).
Словник української мови (СУМ-11)