Словник української мови в 11 томах

прокоптілий

ПРОКОПТІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до прокопті́ти.

Хомі було трохи незвично бачити зараз перед собою панораму індустріального міста, наскрізь прокоптілого за довгі роки заводською сажею (Гончар, III, 1959, 424).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прокоптілий — прокопті́лий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
  2. прокоптілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до прокоптіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокоптілий — ПРОКОПТІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. до прокопті́ти. Хомі було трохи незвично бачити зараз перед собою панораму індустріального міста, наскрізь прокоптілого за довгі роки заводською сажею (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах