прокректати
ПРОКРЕКТА́ТИ, екчу́, е́кчеш.
1. Док. до кректа́ти.
— У вашому віці я теж віддавав перевагу сигаретам, — прокректав Черчілль (Загреб., Європа 45, 1959, 176).
2. Кректати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)ПРОКРЕКТА́ТИ, екчу́, е́кчеш.
1. Док. до кректа́ти.
— У вашому віці я теж віддавав перевагу сигаретам, — прокректав Черчілль (Загреб., Європа 45, 1959, 176).
2. Кректати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)