прокривати

ПРОКРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОКРИ́ТИ, и́ю, и́єш, док., перех., рідко. Відкривати частково, трохи, не до кінця.

Прокриваю обережно вікно, виглядаю на вулицю (Збан., Єдина, 1959, 31).

Значення в інших словниках

1. прокривати — прокрива́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прокривати — -аю, -аєш, недок., прокрити, -ию, -иєш, док., перех., рідко. Відкривати частково, трохи, не до кінця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокривати — ВІДЧИНЯ́ТИ (відводити вбік стулки дверей, вікон тощо, роблячи вільним вхід, отвір), РОЗЧИНЯ́ТИ, ВІДКРИВА́ТИ, РОЗКРИВА́ТИ рідше; ПРОЧИНЯ́ТИ, ПРОКРИВА́ТИ рідше (не повністю, частково); ВІДХИЛЯ́ТИ (тихо); РОЗЧА́ХУВАТИ (широко, навстіж)...  Словник синонімів української мови