прокрокувати

ПРОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Док. до крокува́ти.

Марфа.. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (Хор., Незакінч. політ, 1960, 42).

2. Крокувати якийсь час.

Значення в інших словниках

1. прокрокувати — прокрокува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прокрокувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до крокувати. 2》 Крокувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прокрокувати — ПРОКРОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до крокува́ти. Марфа .. знов подумала про Сергія. Як проворно прокрокував він під стіною (А. Хорунжий). 2. Крокувати якийсь час.  Словник української мови у 20 томах