Словник української мови в 11 томах

прокурорський

ПРОКУРО́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прокуро́р.

Дехто дивувався, як це йому вдалося так довго бездоганно працювати на прокурорських посадах (Собко, Справа.., 1959, 10);

Слухаючи його висновків,.. присяжні мали час до грунту проклясти його прокурорську ревність (Фр., VI, 1951, 277);

// Власт. прокурору.

Кульницький різко обернувся до Свирида Яковлевича, зміряв його войовничими очима і холодним прокурорським тоном запитав: — Товаришу Мірошниченко, чого ви запізнилися? (Стельмах, II, 1962, 140).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. прокурорський — прокуро́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. прокурорський — -а, -е. Прикм. до прокурор. || Власт. прокурору. Прокурорський нагляд — здійснюваний органами прокуратури найвищий нагляд за точним виконанням законів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокурорський — ПРОКУРО́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прокуро́р. Дехто дивувався, як це йому вдалося так довго бездоганно працювати на прокурорських посадах (В. Собко); Слухаючи його висновків, .. присяжні мали час до ґрунту проклясти його прокурорську ревність (І. Франко); // Власт. прокуророві. Прокурорський тон.  Словник української мови у 20 томах
  4. прокурорський — Прокуро́рський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)