прокурорський
ПРОКУРО́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до прокуро́р.
Дехто дивувався, як це йому вдалося так довго бездоганно працювати на прокурорських посадах (Собко, Справа.., 1959, 10);
Слухаючи його висновків,.. присяжні мали час до грунту проклясти його прокурорську ревність (Фр., VI, 1951, 277);
// Власт. прокурору.
Кульницький різко обернувся до Свирида Яковлевича, зміряв його войовничими очима і холодним прокурорським тоном запитав: — Товаришу Мірошниченко, чого ви запізнилися? (Стельмах, II, 1962, 140).
Словник української мови (СУМ-11)