пролавірувати
ПРОЛАВІ́РУВАТИ, ую, уєш, док.
1. Док. до лаві́рувати.
Непокоїть мене те, що є сила-силенна небезпек і підводного каміння, серед якого треба пролавірувати (Еллан, II, 1958, 202).
2. Лавірувати якийсь час.
Словник української мови (СУМ-11)